Сергій Іванович Васильківський (1854 - 1917) – один з найвідоміших українських художників кінця ХІХ – початку ХХ ст.  Творча спадщина митця становить  більше як  три тисячі  полотен.

Народився на Харківщині (м.Ізюм). Професійну освіту здобув у Петербурзькій академії мистецтв. Виїхавши у пенсіонерське відрядження за кордон, удосконалював живописну майстерність. Подорожував Францією, Італією, Північною Африкою. Багато працюючи на планері, намагався передати колорит зображуваної місцевості, домогтися правдивості та емоційності. Після повернення на батьківщину поселяється в Харкові й повністю віддається розробленню української тематики. Картини С.Васильківського зображують привільний  український степ,  тихі річки й ставки, краєвиди сіл та хуторів, розливи Дніпра та Дніпровських плавнів, затишних полян і левад. Відомий передусім як тонкий лірик, співець неповторної краси рідного краю.  Зображував природу в її перехідних, мінливих станах. С.Васильківський не прагнув до розроблення в пейзажах соціальних мотивів, проте його картини сповнені такої чарівної краси й поезії, відзначаються такою витонченістю письма, що сміливо можуть змагатися з найдовершенішими зразками пейзажного живопису  в світовому мистецтві.