Жив-був у садку собі Соловейко. Кожного ранку своїми дзвінкими піснями він звеселяв усіх своїх друзів: і Мурашку з мурашника, і Зайчика з лісу, і маленьку Бджілку-трудівницю. Його пісні допомагали всім весело провести день. Але сталося так, що Соловейко напився води з холодного потічка, і застудився.Сидить у гніздечку, кашляє, плаче. Чують друзі - не співає Соловейко. Прилізла до його гніздечка мурашка, дізналася про його біду, та й розповіла всім. От думали вони, гадали, як порадити в біді. та й надумали все розповісти дівчинці Оленці, яка щодня прибігала у садок слухати Соловейка. Дівчинка Оленка взяла з дому малину, зробила для Соловейка теплий чай, а Бджілка принесла йому меду, та й так всі разом вилікували свого друга. З тих пір співати Соловейко став ще гарніше і дзвінкіше.