Жили-були старий зі старою. Старий попросив бабу спекти колобок йому. Стара замісила тісто і зпекла чудовий рум'яний колобок. Поклала його на віконце студиться. Колобку незабаром набридло лежати на віконці, він зістрибнув і втік. Покотився по доріжці прямо в ліс. У лісі зустрів спочатку зайчика, який сказав: "Колобок, колобок, я тебе з'їм!" Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю попросив колобок і заспівав зайчику веселу пісеньку про те, як його спекла баба і як він втік. І далі покотився по лісі. По дорозі він побачив сірого вовка і ведмедя. Вони теж хотіли з'їсти колобка, але той кожному співав свою завзяту пісеньку і тікав. Але ось зустрів колобок хитру лисичку. Їй він теж заспівав свою пісню і хотів вже покотитися далі, але спритна лисиця його обдурила. Вона хвалила нашого невдалого мандрівника, поскаржилася, що погано чує, і попросила його сісти на язичок і ще раз проспівати свою чудову пісню. Колобок зрадів, що його пісня сподобалася, і, не подумавши, стрибнув на язичок хитрою рудої бестії, яка його відразу ж проглатила. Ам - і немає колобка!  Переказ колобка