Доню, давно готові шати для царівни, але вона десь бавилась, химерна, убравшися для жарту у жебрачку
 
..і щастя упаде мені до ніг, благаючи моєї ласки
 
хіба ж то не по правді, що дізнав він самотнього несвітського одчаю, блукаючи в подобі вовчій лісом?
 
..і від мене тремтячими руками заслонився, і кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак терновий
 
...коханого обдарувало ними, не дожидаючи вперед застави
 
(всі приклади з "Лісової пісні" Лесі Українки)
))))