У лісі, окрім високих дерев, перекриваючих небо, була також майже непомітна річка. Вона, захована від очей, тихо текла у своїх справах. 
Діти та дорослі приходили до лісу, щоб посидіти біля річечки у тиші, чуюючи лише її журкотіння. Особливо гарною вона була вранці, коли сонце, ще майже холодне, тільки-но з'являлося з-за обрію та ввечері, коли воно, стомлене, вже сідало.