- Привіт, Надю!
- О ,привіт, дорогенька! Давно тебе не бачила! Ти де пропадала?
-  Я їздила за кордон, наче здавалося мені , що там інше життя...Але зрозуміла, що не може бути нічого кращого, нічого мілішого за нашу рідну Україну!
- А мені не треба нікуди від'їзжати,щоб це зрозуміти! Я не можу собі уявити ані ранку, ані вечора без моеї ненькі України! Хіба можно прокинутися ї не почути запах рідної Землі...Хіба можливо засинати, не бачивши рідні зорі?!
- О, Надію, це дійсно великі слова, бо ту біль, що переживає людина без батьківщини ,не можно навіть приглушити!
- То добре, що ти це зрозуміла та повернулася, наша Україна це- велика ,могутня , сама дивовижна країна!