1.Над чорною землею прокинувся світ. Не ясним, со­нячним оком глянув він на неї після похмурої дощової ночі, а повіяв туманом, дихнув важкою парою. Закури­лася земля, задиміла; пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв; стрепенулися темні ліси і, роз­правляючись, підставляли своє загоріле листя під дріб­ні дощові краплі; зраділа зелена трава і підняла свої гострі листочки вгору

2.Я маю жаль до неба, бо хмари, що проходять по ньому, не лишають там жодного сліду: воно знов стає ясним й блакитним.

3.без землінепомітно черствіє людина.

4.росте ціна на побрехеньки,а правда падає в ціні.

5.глухонімі нас кличуть на концерти,а ми писали й пишемо сліпим.

6.він із поля вертався не пізно й не рано, пахло кропом село,полином і картоном.

7.спадеоємець короля дивився лише на статую,глухий і сліпий до всьго,що стояло на вколо.

8.після прожитих подій в дівчини не було іншого виходу,як просто підти з дому.