Люди кожен день роблять добрі вчинки, і деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, взяти додому з вулиці цуценя або кошеня - це, звісно, добрий вчинок, але не героїчний. А от врятувати людину під час пожежі - вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? 

На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, ризикуєш утонути сам, а рятуючи людей з палаючого будинку, ризикуєш згоріти. Мабуть, саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.

Ті, хто під час Другої Світової війни ховав у себе єврейськіх дітей або поранених бійців, ризикували бути розстріляними разом зі своїми родинами.  Отже, коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі добрі вчинки, їх можна назвати героями.

Також я вважаю героями тих, хто робить добрі вчинки, докладаючи дуже багато зусиль. Наприклад, життя Матері Терези - суцільний подвиг. На мій погляд, дослідники, що добиралися до найвіддаленнішіх куточків планети, - теж герої.