- Сьогодні чудовий ранок, чи не так?
- Так, усе живе, цвіте, співає. Не ранок а рай. - з усмішкою відповідаю я.
- Я уперше бачу таку красу. Дерева, трава усе зелене й таке прекрасне. - Марійка усміхнулася й побігла лісовою стежкою.
- Ти куди?
- Там річечка маленька протікає, хочу подивитися на цю красу.
- Я й справді дуже гарно. Пташки співають, вітерець завіває, навіть комахи не сплять.
- А сонечко, яке воно чудове, легенько огортає землю своїми променями. - Марійка лягла на поляні.
Я приєднався до неї, - А ти як гадала, це літо наступило.
P.S.: Вибачаюсь, якщо щось не так. Писала сама