З твору Івана Франка "Захар Беркут"

- Міряй в око, боярине! - шепнув з-позаду Максим.

- Позвольте мені, бояри, слово сказати, - заговорив до них Максим.

- І ти, ти, моя доню, була в такій небезпеці! - І він щоразу обнімав доньку, немов боячись утратити її.

- Бунтує громаду, боярине? Ні, се тобі неправду сказано. Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши, навіть, громади, чи схоче вона на те пристати, чи ні.