- Вася, сідай за стіл!
- Спасибі тітка Маша, а в чому ви тримаєте ніж в правій руці?
- Тому що так годиться в суспільстві, це етикетної
- Зрозуміло, а в якій руці треба тримати виделку?
- У лівій Вася! Вистачить ставити дурні питання, їж!

- Вася, присаживайся за стол !

- Спасибо тетя Маша, а в почему вы держите нож в правой руке ?
- Потому что так полагается в обществе, это этикетно 
- Понятно, а в какой руке нужно держать вилку ?
- В левой Вася ! Хватит задавать глупые вопросы, ешь !

Привіт!

- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?

- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.

- Дуже шкода! А що з сестрою?

- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.

- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.

- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!

- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.

- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.

- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.

- Буду старатися!