Мова – це душа народу. Це проста і разом з тим правдива істина. Якщо забувається мова, то народ, який користувався цією мовою, зникає, але не фізично, а морально. Українська мова – одна з найкрасивіших і милозвучніших мов світу.

Багато різних письменників з усього світу прославляють українську мову. Ось деякі вислови з цього приводу: «Мова – це зброя», «Не бійтесь заглядати у словник, це пишний яр, а не сумне провалля».

Художню культуру людства, його мораль і естетику український народ збагатив своїми історичними піснями і думами.

Українські пісні і думи – це національний епос, у якому відбилася історична пам’ять народу, його національна свідомість. «Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу», – сказав Олександр Довженко. Ми винні втратити таку гарну мову, бо світ втратить одну з кращих перлин свого скарбу.