Великдень – найбільш шановане християнське свято. Донедавна його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки й писанки й поважати віру, звертатися з надіями й проханнями до Бога. Зараз ті часи пройшли. Паску святкують на державному рівні. Правда, поважають більше зовнішню сторону цієї дати – неробочий день, можливість поласувати печен і смаженим, поїсти паски, подивитися гарні й величні церковні обряди. Про духовний пам’ятається якось менше. Це ж, насамперед, свято очищення, примирення, свято виконання Божих заповідей, які не втратили своєї актуальності й через дві тисячі років навіть у сучасному цивілізованому, комп’ютеризованому світі