З давніх часів люди передавали знання через усну народну творчість. Розповідаючи казки, вони повчали дітей, викликали у них інтерес до своєї Батьківщини, прищеплювали любов до слова.
У нашій родині саме дідусь розповідає нам казки. Буває перед сном, наче замість колискової, буває просто так. І казки його завжди сповнені натхнення, пригод та почуття патріотизму. Неважливо, скільки мені буде років, я завжди буду радий дідусевим казкам, його усмішці і очам. Вже не уявляю без них свого життя. Всі герої його казок надовго залишуться у моєму сердці, повчаючи, розважаючи и відраджуючи.
Я вважаю, що у світі немає нічого гарнішого за дідусеві казки.