Маленьке зернятко потрапило в грунт. Воно лежало там незначний період часу. Дощик напував зернятко, а грунт зігрівав його. Зовсім скоро над землею з'явився паросток. Він міцно тримався корінням за землю, що дала йому притулок. Пройшла весна, почало літо. З паростка виріс великий соняшник. Він весь час посміхався прекрасному сонечку і лише час від часу поглядав на грунт, де нещодавно лежав маленьким зернятком.