Я всіх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільше мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею співала рідна мати колискову».

«Дай зірку, дай…» - крізь сон дитя белькоче

Насуплю я брови, -  говорить зима,  -  і вітер з морозом повіє!»

Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую : « Ой мені лишенько!» - жахнулася Катря обік мене.

Не кажи «Не знаю», а кажи : «Навчуся»

"Немає в світі нічого сильнішого за людину", - тихо говорить він Івану Іва­новичу, гріючись біля вогню

«Ласкавими словами й гадюк чарують», - каже одна українська приказка, а друга додає: «Слово – не стріла, а глибоко ранить».