ІНТЕЛЕ́КТ, у, чол. Розум, здатність людини думати, мислити. Енгельгардт, який зобов'язаний згадці в історії лише своєму «крепостному человеку» [Т. Шевченкові], саме таким чином увічнив свою тупість, користолюбство і певну відсутність будь-яких ознак людського інтелекту (Слово про Кобзаря, 1961, 34);Моя душа палала, а інтелект вишкрібав всі знання, що принишкли в клітинах мозку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 23); 
//  Рівень розумового розвитку. Високі вимоги до інтелекту героя сучасної драми — це вимоги самого життя