У моєму садку коло клумби стоїть білокора берізка.Вона стоїть тут вже давно, як народилася я.Її тут посадили у день мого народження тому, що мама як тільки мене народила, подзвонила татові і попрохала приїхати.Через 20 хвилин тато був вже там і милувався мною.У мить мамі стало погано, бо в неї заболів живіт.Тато зі мною вийшов з палати.Через годину вийшли з палати лікарі і сказали, що мами більше нема.Тато, знавши що маміне улюблене дерево-берізка посадив її біля нашого двора.І для нас це дерево-символ мами.