( вот держы )Українська мова-це моя найрідніша,найкоханіша мова.Нею розмовляють мої  батьки,друзі,однокласники,рідні.Кожне її слово чарівне і неповторне, мов життєдайне джерело,що дає наснагу іншим жити далі.Але є слова,що наскрізь пронизані жалем,болем,образою.Та все ж таки є й такі слова,що розтоплять будь-яке крижане серце,дозволять йому цвісти від радості.Я тебе люблю.Три слова.А скільки в них тепла і щастя!Адже так добре,коли нас не забувають,дають нам знати,що ми комусь потрібні.Дякую…Так прекрасно чути від людини слова вдячності,адже розумієш,що ти зробив добре діло-допоміг ближньому.Ти дуже гарна…Нам завжди приємно чути компліменти!Саме без цих слів я не можу уявити своєї мови-найкращої,наймилішої,найріднішої у світі.