У мене є чудова подруга. Вона має гарне ім’я Софія.

   Подруга середнього зросту. Обличчя у неї невелике, кругле, сим­патичне і добре. Воно завжди смугле, тому не видно жодної веснянки. ЇЇ волосся каштанового кольору. Воно густе, коротке, пряме, жорстке та неслухняне, тому часто розкуйовджене. Радість обличчю надає маленький кирпатий ніс. Очі у Софії великі, глибоко посаджені, чорні, як ніч. Та вони ро­зумні, добрі та привітні, як вона сама.

     Моя подруга є гарною дівчиною.