- Привіт, Андрійко!
- Добридень, Соню
- Як твої справи? 
- Та щось не дуже
- Шо ж трапилось, - запитала здивована Софія
- Та не можк вивчити ці дієприкметники! - відповів розлючений Андрійко
- А чого? Може тебе на було на уроці? 
- Та був я на уроці, тільки не зрозумів нічого! Навіщо взагалі нам порібні ці дієприкметники? Наче українці без них не проживуть! - сказав Андрійко
- Як це не потрібні? Дієприкметники - може, і не найважливіша частина речення, але теж має своє місце. За допомогою дієприкметників з залежними від них слосами ми можемо ускладнювати речення і робити його більш виразним та милозвучним. 
- Яка мені різниця до милозвучності? 
- Як це? Хіба не хочеш, щоб в твоїх реченнях була довершена і красиво виражена думка? Не дарма ж нашу мову називають соловїною...  
- А, може, ти й маєш рацію. 
- Звичайно ж! - вскрикнула Софійка 
- Ну, може, ти мені допоможеш розібратись з цією темою? 
- З задоволенням 
- Дякую!