РОЗПОВІДЬ ПРО ДЯТЛІВ

Я дуже люблю прогулянки по лісу, коли перед тобою чимало простору й тиші. Навколо ні єдиної души, тільки іноді роздається стукіт дятлового дзьоба, своєрідної музики лісу, що оживляє дерева, рослини та світ лісних тварин.  

Я декілька разів бачив дятлів. Це невеликий строкатий птах з довгим дзьобом, червоною плямкою на голові та білою грудкою. Одного разу я навіть спостерігав, як дятел дзьобом притулив шишку до землі, а потім став руйнувати мурашник. Всім відомо, що дятел – пернатий лікар лісу, який харчується комахами і їх личинками, що завдають лісу непоправної шкоди.

Я думав, чому його називають саме лікарем, чи хіба тільки за комах. Мама розповіла мені, що cпочатку дятел простукує дерево, намагається таким чином вислухати свого «пацієнта», зрозуміти проблему, щоб вилікувати. Він смішно повертає  на бік свою голівку, але не стане чіпати дерево, якщо воно здорове. Тільки, якщо дерево заражене шкідниками, дятел з’їсть комах. Знищуючи безліч деревних шкідників на хворих деревах, ці птахи захищають сусідні здорові дерева. А ще дятли стукотять по деревам не тільки в пошуках смачного, але й зазначити свою територію чи знайти собі пару. Я і не знав, що дятли можуть бути такими рятівниками!