Я - маленьке зернятко. МенІ так добре висіти на гілочці у моєї мами - великий гарний березі. Але що сталося? Ай-Ай-ай! Вітер зірвав мене і несе кудись...Тепер я впала вниз, на землю... Мене присипало чимось темним...Хм.. Тут темно, але тихо. Лежу-лежу, іноді чути , що вітер свистить нагорі. Але мені тут зовсім не холодно, а навіть затишно і тепленько. Скільки ж ще мені тут лежати? І що ж буде далі? А зараз все тепліше стає. Ай, що це таке лоскотиться? Так це ж вода! Як вона сюди дісталася? Мені так добре з нею! Я зовсім розбухла від неї... У мене раптом з'явився маленький зелений листочок! Зовсім як у матусі! Я тягнуся-тягнуся, і ось мій маленький листочок піднявся вгору до сонечка. Як же мені добре! Я буду рости і сама стану такою ж гарною як моя матуся-берізка!!!
Ну как-то так" придумала))) Можете сократить, что не понравится)))