Літературна мова - це мова унормована, яка має свої правила й норми, широку сферу застосування тощо. Діалекти - то позанормові елементи живого народного мовлення, що вживаються переважно в розмовному мовленні на певній території (скажімо, слобожанські говірки та ін.) Так, до діалектного мовлення відносимо, зокрема, використання дієслівних форм типу ходю, носю на Слобожанщині, була ходила на Зах. Україні тощо, або, наприклад, назви речей (дзеркало - літ., люстерко, глядило - діалекти).