Сьогодні йдучи додому я бачила, як падає сніг, як гарно він встеляє землю білим килимом. Одна з сніжинок попала мені до рук. Хмарка в якій колись вона жила посміхнулась мені. Обережно придивляючись до неї, я зрозуміла, що вона не проста. вона була ніжна та пухка, світилась немов зірка що впала з неба. Вона мені розповіла, що вона принцеса усіх сніжинок, що вона має дуже багато родичів. та ось почалась метелиця й унесла цю особливу сніжинку. Але, нажаль, то був сон..