Якось на весні під нашою хатою зявилося гніздечко ластівки . Ластівка будуе свою хатку сама , така вона працівниця.

Я почав стежити за нею .Вона була неймовірно гарна . Мала гострий дзьоб, чорненьке як сажа пірячко , і біленьку мов сніг грудку. Кожного ранку вона співала свої зачаровані пісні під моїм віконцем . Вона була моїм символом волі і снаги. А коли вона полетіла до теплих країв , я сумував за нею. За моею зіронькою ...