Маленький снігур сів на гілку старої яблуні. Його чорна шапочка робила його дещо серйозним, а червоний фартушок привертав погляди цікавої дітвори. Біла грудочка ніби зливалася з нещодавно випавшим снігом. Його гарний дзьобик щось шукав у кучці снігу, біля його лапок. Кмітлива дітвора вирішила попіклуватися про дорогого гостя, зробивши для нього чудову годівницю, діти насипали туди плодів горобини і ягідків калини. Снігур стрімко змахнув крилами і підлетів до годівниці. Спробувавши досхочу зимової їжі він здійнявся і полетів далеко за село, залишивши за собою спогади про своє яскраве вбрання.