Моє життя постійно дарує мені сюрпризи. Багато чого було і відбуло. 

Найбільше хочеться завдячити за це моїм друзям. 

Пам'ятаю як ми сходилися. Відчуття жару, впевненості буття, емоційної близькості та млявої ефорії. Незабутньо.

Це була компанія товаришів у коридорі. Це була наша гра життя.

Андрій любив шахи, я - футбол. А як же ми і без Валика? Він сміючись ніс нам свіжоспечені пиріжки зі столової. Поїли. Класно. Тепер на геометрію. Тут поле. Гармонія кутів та вулиць. Усмішки товаришів. А я формую сталу мого щастливого моменту.

Отже, дружба - це велике! Цінуймо її. 

Я не дуже товариська, але все-таки є люди, яких я можу назвати друзями. один із них -- це ігор(чи інше ім"я). йому 18 років. він закінчив школу торік, і зараз студент університуте. із друзями ми часто ходимо в кіно, кафе, на концерти і вистави.  у мене хороші друзі. вони завжди готові допомогти усім, хто потребує допомоги. я дуже щаслива(ий), що у мене є такі чудові друзі.