У народній творчості є багато різних та цікавих жанрів. Але на мою думку, прислів'я є одним із найцікавіших жанрів.Адже народ коротко та влучно характеризує людину, її поводження.

Прислів'я "У чужому оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає", є дуже влучним образом людей, поведінка яких дуже подібна до тих Варвар, які дуже люблять встрявати не у свої справи.Наприклад, у прислів'ї "У сусіда і трава зеленіша" є майже синонімом цього прислів'я. Я вважаю, що дуже багато сучасних людей спостерігають за життям одне одного, і буває, починають шепотітися у неї за спиною. Хоча самі "не помічають" своїх помилок.

На мою думку, це дуже неправильно, і перед тим як дивитися за чужими порошинками, то спочатку треба придивится, а чи немає у вас пенька, а якщо його немає. то треба слідкувати, щоб жодна порошина не потрапляла у наші очі.Але ідеальних людей немає, томі насамперед потрібно слідкувати за собою, а інших не вчити. Тому що завжди знайдеться кому навчити, а от допомогти не кожен здатен.

ось такий невеличкий твір. Якщо сподобалося - прошу! Кажуть, що у мене твори виходять!)))