Прислівник-це незмінна частина мови,що виражає ознаку дії,стану або ознаку іншої ознаки.На відміну від інших частин мови,прислівник не змінюєтся ні за числами,ні за відмінками,немає він тако ознаку роду.Прислівник немає тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).Головна функція прислівника в реченні це- функція другорядного челна речення-обставини.

   Жив собі на світі прислівник.І завжди він був разом з його другом дієсловом.
   Вони завжди були зв'язаними в реченні.Але на відміну від дієслова прислівник не мав закінчення, бо був незмінною частиною мови.
   Але це було не важливо тому, що прислівник і дієслово були друзями нерозлий вода.