Серед моїх ровесників є багато таких, які намагаються утвердитися у житті за рахунок зверхності,зневаги інших, грубості, своєї невихованості. Не розуміючи простих істин співжиття в   колективі,   такі люди викликають  осуд і ніколи  не   стануть   лідерами. Ніхто  не хоче мати   справу з  грубіяном.  Від нього
    відвертаються   на вулиці,  в  громадських місцях. Грубість ніколи не була окрасою людини, ніколи не уживалася з добротою і вихованістю. Мабуть,     кожен   погодиться   зі   мною, що   грубіян підліток—  це  в майбутньому         нікчемна людина. То хіба хочеться з ним дружити, вирішувати якісь справи? Хіба хочеться   довірити   йому свої таємниці, відкрити   душу,   щоб бути  потоптаним? Думаю, що нам усім не треба стояти осторонь грубості і неви- хованості, а боротися з ними. Тому кажуть:перед грубітю зачиняються двері й закриваються серця .