Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар)

Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель покапувало. (М.Олійник) 

Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) 

Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О.Досвітній)

Карлос вибирав шлях (який?) направо, Гвіо вибирав шлях (який?) наліво. (Леся Українка)

ПІДКРЕСЛЕНІ ПРИСЛІВНИКИ!!!!

Прислівник - це самостійна , не змінна частина мови, що виражає ознаку дії, стан премета або ознаку якості і відповідає на питання: ЯК? ДЕ? ЗВІДКИ? НАСКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ??

Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі. «То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання. -         Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся. -         На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ. Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він повинен буде розповідати вірш НАПАМ’ЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИДКО, що СКОРО  втомився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.