Надвечір ясне небо потемніло. Зашуміли віти дерев. Налетів вітер. Сонце яскраво освітило будинки. А небо все темнішало. Ось уже і сонце сховалося за важкими хмарами. Спалахнула блискавка, десь деже близько прокотився грім. Перша важка крапля впала на розжарений асфальт . Вітер раптово ущух,полетів далі.А по дахах залоплтіли кроки довгожданного дощу.
 

Здається все навкруги завмирає і чекає чогось незвичного. Не чути щебету птахів, наче вони зникли десь. Дерева стоять тихо. Настає повна тиша. Є таке навіть прислів я : "Тиша перед бурею". Тільки хвилюється небо. Пливуть по ньому чорні хмари. Все ближче та ближче... Аж ось налітає зухвалий вітер. Гроза! Гримить грім, спалахує блискавка. Всі ховаються від стихії. а я - ні. Мені подобається така погода.