Погода перед грозой, необычайно прекрасна. Небо с одной стороны затянуто темно-серыми тучами, а с другой кажетчя небо голубое, но постепенно, примерно за пол часа, небо затягивается полностью, и кажется, вот-вот как пойдет гроза. Перед грозой может греметь гром, сверкать молния. А в груди, такое ощущение, вренами страха, временами радости, дует холодный развеевающий волосы ветер. Где-то вдалеке, видны просветы солнца. Вскоре пойдет дождь, точнее ливень, а верней гроза...

Дуже цікавий час перед грозою.Здається все навкруги завмирає і чекає чогось незвичайного.Не чути щебету птахів,здається, всі вони зникли невідомо куди.Дерева стоять тихо-тихо,не одна гілка не колихнеться.Настає повна тиша.Недаремно є таке народне прислів"я:"Тиша перед бурею".Тільки небо хвилюється.Течуть по ньому чорні хмари,закривая собою сонце.Все ближче та ближче вони.Аж ось налітає зухвалий вітер,здіймаючи у повітря все навкруги.Оcь і гроза !Гримить грім,вспалахує блискавка.Всі ховаються від стихії , а мені подобається така погода.