Можна взяти монолог Мавки з "Лісової пісні" Лесі Українки
«О, не журися за тіло! Ясним, вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
 Легкий, пухкий попілець ляже,
 вернувшися, в рідну землицю,
 — стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди, вбогі й багаті,
 веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені,
 їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
 голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
 Я їм тоді проспіваю все,
що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю.. Грай же, коханий, благаю!»