В одного хлопця померли мама й тато. Він став сиротою і почув від старших людей, що в одного царя, далеко за лісами й морями, є дуже оплачувана робота, пасти зайці. Але якщо зайців не випасеш, як хоч один утече або хтось украде його, то цар відрубував пастуху голову. І хлопець подумав, що він сирота, і якщо він заробить добрі гроші, то буде добре, а якщо помре, то помре.

І він ішов, ішов лісом, і настала ніч. Він виліз на дерево, щоби переспати. На тому дереві були такі гілки, що якраз було добре спати. Він виліз на дерево і побачив, що далеко-далеко горить ватра. Думає хлопчик, що звірі не запалили ватру, що там мусить бути людина. І він зліз з дерева і пішої до тої ватри.