Вірш «Інфанта» Вороного — зразок інтимної лірики поета. У ньому М. Во­роний розмірковує над враженням, яке справила на нього старо­винна картина під такою ж назвою. Твір починається романтич­ною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрій-нотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» лі­ричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною. А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» — добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції. Образи-символи — Революція, червона заграва, меч — повернення до реалій часу, передчуття біди.