61. Обнадійливий ранок

(.) - Софійко-о-о! - долинуло з вікна.

Вибігла на балкон. Внизу, біля дороги, стояв Сашко.

- Привіт! - помахала рукою. - Чого тобі? (.).

- Це була ніч у повню!!!

- Леле! Я й не помітила! Спокійно все, тихо.

На якусь мить Софійка забула про Сашкову звістку. Вулицею проходив Валентин. Очевидно, щойно повернувся з Києва. З ним була. його київська Іринка. Ішли бадьоро, сміючися і перекидаючися новеньким футбольним м’ячем.

Зла до нього не почувала. Ще б пак: якби тоді не його шоколадка, хто зна, як би все повернулось!..

- То кажеш, усе чудово, Софійко? - нагадав про себе Сашко.

- Все чудово, Сашку! Ця казка - щаслива!..