В. СИМОНЕНКО «ПЕРЕХОЖИЙ» АНАЛІЗ Аналіз вірша В. Симоненка «Перехожий»: тема, ідея, основна думка, проблематика, художні засоби, ліричний герой. В. Симоненко «Перехожий» аналіз Тема «Перехожий»: зображення різного ставлення людей до перехожого (індивідуальність), який, ідучи, раптово спіткнувся. Ідея «Перехожий»:  уславлення співчуття, розуміння горя іншого; засудження жорстокості, ненависті, заздрості, зла. Основна думка «Перехожий»: в суспільстві завжди є люди, які співчувають чужому горю або, навпаки, насолоджуються, злорадствують тоді, коли хтось раптово спіткнувся, з кимося трапилось лихо.

Проблематика вірша «Перехожий» · сенс людського буття; · патріотизм; · власна гідність і самодостатність. Художні засоби «Перехожий» Риторичні оклики: «Як він ішов!» «З шаленою радістю на виду!» «З гімном вулканним без музики й слів!» «Натхненно творив ходу!» Риторичні запитання: «Що там?» Метафори: «струменіла дорога», «далеч… текла», «співали ноги», «тиша музику берегла»; «планети грядуть на орбиті». Епітети: «жадібні очі», «шалена радість, щастя», «сміхом гарячим», «полускана земля», «співчувати убого», «чужа біда». Повтори: «Як він ішов!», «З шаленою…», «І ніхто…» Історія написання В. Симоненко «Перехожий»  Поезія присвячена Л. Костенко. Вперше вірш був надрукований із присвятою в газеті «Літературна Україна» від 26 лютого 1963 року. Особливості назви твору. Алегоричність образу перехожого. В образі «перехожего» уособлено ідеал людини, що цілеспрямовано простує до мети, викликаючи захоплення, а часом і заздрість та єхидство, надто ж коли «спіткнеться» на очах натовпу. Симоненків ліричний герой — земний, він ходить між людьми, і, незважаючи на те що його «натхненної ходи» ніхто не бачить (помічають лише тоді, коли «спіткнувся чоловік»), він і далі творить її в ім’я майбутнього, в ім’я руху і поступу.

Риси характеру ліричного героя Перехожий: творчий працьовитий щасливий веселий оптимістичний цілеспрямований