Тарас Шевченко, поема "Кавказ". 
    Персоніфікація: "Не скує душі живої і слова живого", "А правда наша п'яна спить", "А поки що мої думи, моє люте горе сіятиму, - нехай ростуть та з вітром говорять."
      Гіпербола: "А сльоз, а крові? напоїть всіх імператорів би стало з дітьми і внуками, втопить в сльозах удов'їх." "А матерніх гарячих сльоз! А батькових, старих, кровавих, не ріки - море розлилось, огненне море!\\