Чуєш... Ти чекай мене, Над усе чекай, Коли смуток огорне, Жовтий дощ стіка... І в спекотну каламуть, В заметіль, у сніг, Коли інших вже не ждуть, Вже й забувши їх... І коли листів нема Із далечини... Інші вже не ждуть дарма — Стомлені вони... Повернуся, тільки жди І не зич добра Тим, хто каже: «Далі йди, Вже забуть пора»... Хай повірять мати й син, Що нема мене. Друзі втішаться отим «Було й промине»... Сядуть в коло при вогні І ковтнуть вина На помин душі. Та ні, Ти чекай одна. Ти чеканням повернеш Із смертельних лав. «Поталанило. Еге ж!» — Скаже, хто не ждав. Не дано збагнути їм В літо вогняне, Як чеканням ти своїм Вберегла мене. Як вцілів я, вижив як, Знаємо без слів. Просто ти чекала так, Як ніхто не вмів. За допомогою яких художніх засобів у перекладі передано внутрішній стан ліричного героя? Які художні деталі визначають його настрій?

Question

yopec · Answer

Завдяки епітетам("жовтий дощ", "стомлені вони", "смертельні лави", "літо вогняне"), порівнянням("ти чекала так, як ніхто не вмів", "над усе чекай"), метафорам("смуток огорне") у творі передано внутрішній стан ліричного героя.  Його настрій визначають такі деталі: звертання("Чуєш..."), інтонація при читанні. У вірші чітко визначена тема кохання та захисту Батьківщини. Ліричний герой з ніжністю вдячний тій, яка його так довго чекала.

Ответы и объяснения 1

Знаете ответ? Поделитесь им!

Есть сомнения?