Меланка живе заради землі. І коли по селу пройшла чутка, що землю будуть ділити, то радості Меланки не було меж. Але земля, як марево, поманила Меланку і, як марево, щезла.

Андрій має інші настрої. Цим образом Коцюбинський продовжує тему «пропащої сили» в українському селі. Розчарувавшись у селянській праці, він навіть думками відривається від землі. Андрій покладає надію лише на фабрику. І тільки після каліцтва інакше починає дивитися на життя.