Мене приваблює те,що Наталку показано як добру, ввічливу та чесну дівчину. Недарма про неї по селу кажуть: «Золото – не дівчина!».  Вона погоджується на шлюб з нелюбом лише тому, що не хоче завдавати прикрощів матері. Та кохання своє дівчина забути не може, хоча мати й каже, що Петро не повернеться. Адже Наталка вірить, що хлопець таки прийде, заробивши грошей на весілля. І лише те, що пройшло вже чотири роки та ще постійні нарікання матері змушують дівчину погодитися на нерівний шлюб. Але як тільки коханий повертається, Наталка розриває заручини з нелюбом.
Наталці також властиве почуття людської гідності, вона розумна і кмітлива. ЇЇ поважають у селі, вважають порядною дівчиною та гарною донькою. Багато чому можна повчитися сучасній молоді у цієї дівчини. І перше – ставленню до матері. Наталка намагається  полегшити їй життя, допомагає у всьому, ставиться до матері з великою любов`ю.
На сценах багатьох театрів ще й сьогодні живе ця улюблена народна героїня. Краса її образу не старіє і сьогодні залишається актуальною.