Ці герої — антиподи. Хоча обидва молоді гострослови, здатні на сильні почуття, їх соціальний стан (поет — людина з народу, а Бертольдо — лицар, землевласник), їхні погляди на поезію, людей і життя зовсім протилежні. Якщо поет свій дар використовує на користь людям, Бертольдо намагається змусити поета своїм даром служити лише йому. Лицар Бертольдо зневажає людей, в той час як поет їх поважає.

У героїв різні життєві цінності. Для поета найбільшим багатством є поле, небо, синє море і його думки, які скрізь гуляють на волі. Бертольдо віддав би увесь той химерний, таємний світ поезії за справжнє графство й замок.

Різні й риси характеру героїв. Поета характеризує послідовність, рівновага, чесність, доброта, щедрість, він завжди на боці пригноблених, борець з несправедливістю.

Бертольдо імпульсивний, підступний і невдячний. Має звичку грабувати. Він "лихий такий, крий боже", лякливий, корисливий, практичний, пихатий, упертий, жадібний, бездушний, позбавлений творчої уяви та фантазії, прагматичний.

І це не весь перелік негативних його рис. Після такої характеристики лицаря стає зрозумілим, що давати йому в дар магічну силу слова не можна. А поет "божа людина", який "лиха не боїться", "на крилах думки" лине, "завжди вільний", навесні оживляє сумну діброву, гордий, стійкий, відданий народові, впевнений у своїх діях і безкорисний — той самий образ, якому небеса можуть довірити словом піднімати народ і вести за собою.