Головний герой комедії Івана Карпенка-Карого Мартин Боруля — це людина із заможної верхівки села. Він щасливий, має гарну родину, у домі в нього порядок і достаток. Здавалось би, про що ще може мріяти людина? Та Мартина охоплює прагнення «вийти на дворянську лінію». Напевно, коли б його спитали, навіщо йому те дворянство, він і не зміг би належно пояснити своє дивне бажання. Та герой все одно намагається вводити у своєму домі нові дворянські порядки й сам же мучиться через свої химери.Чому ж дворянство не принесло родині Борулі кращого життя? Істину виголошує друг Мартина Гервасій: «Нам дворянство личить, як корові сідло». Дійсно, родина Борулі була щаслива у своєму селянському побуті, і ті нові звичаї, які намагався прищепити Мартин, були їм чужими. Можна бути щасливим лише коли живеш за покликанням, так, як того прагне твоя душа. Треба жити для себе, а не cтаратися щось комусь довести, в чомусь піднятися над іншими. Адже головне не титул, а вміння залишатися порядною, високоморальною людиною у всіх життєвих ситуаціях.

Отже, у п’єсі «Мартин Боруля» автор утвердив здорову народну мораль щодо сімейних традицій, ставлення людини до рідної землі, свого родоводу, прадідівських коренів, праці, народних звичаїв. Іван Карпенко-Карий висміює прагнення простої людини вибитись у дворяни й показує, що не в чинах слід шукати щастя, а в самому собі.