Мирослава - головная героїня твору І. Франка, дочка боярина Тугара Вовка. При народженні дівчина втратила матір, тому ії виховувала проста селянка. Батько, в свою чергу, навчив її "владати рицарською зброєю, зносити всіляки невигоди і сміло стояти в небезпеках.

Мирослава - втілення спрвжньої української жінки. Вона не пвдримує свого батька, бо вважає зраду вітзизні гайбільшим злочином. Особливо, викликає в мене симпатію її поведінка в монгольському таборі, піклування про Максима. Дівчина хотіла віддати хлопцеві золотий перстень, щоб він пройшов монгольску варту, але той відмовився. Цей епізод свідчить про те, що вона готова віддати все, аби твльки її коханий був у безпеці.

Мирослава - смілива, безстрашна і мужня, але водночас жіночна, красива і ніжна. Для мене, вона є прикладом для наслідування.