У народі троянду називають царицею квітів. Уній поєднана краса і слава, печаль і мучеництво, любов і ненависть, всепрощення й гордощі.

Тримаю в руці червону квіточку з ніжними оксамитовими пелюстками з тонким ніжним ароматом. Поряд з красою бутона троянди — гілки із гострими колючками, які ніби захищають квітку від передчасної смерті.

За міфами стародавньої Греції, в садах богині Афродіти цвіли тисячі троянд. А червоний колір квітів — то краплі крові з ніг богині, яка, шукаючи вбитого Адоніса, поколола їх колючками.

Українцями квітка здавна шанувалася і символізувала нескінченність духу, милосердя, процвітання, красу. У неперевершених зразках усної народної творчості можна зустріти ще й такі назви рослини як ружа, рожа.

Царівна квітів уже не одне століття чарує людей гордовитою красою, даруючи щастя спілкування зі скарбами матінки-природи.