Хуха-Моховинка – головна героїня казки В. Короліва-Старого «Хуха-Моховинка»; фантастична істота, яка живе в лісі. Портрет героя. Маленька, гарна, пухка, схожа на жовто-фіолетову квіточку, змінює свій колір в залежності від того, де знаходиться. Вчинки героя. Самостійно зробила собі хатинку; разом з іншими кликала на допомогу лісника, коли дід рубав сосну; не хоче турбувати рідних; врятувала козу Лиску; переживає, якщо у когось горе; розважає дітей; вигадує всілякі ігри; пробачила діду погані вчинки та вивела з лісу; не шкодить людям, а допомагає; не пам’ятає лихого; не потребує подяки, «робить добро з повинності» Риси характеру «Хуха-моховинка». Добра, лагідна, слухняна, роботяща, ніколи не гнівалась, весела, витривала, спостережлива, терпляча, ввічлива, віддана, небайдужа, гуманна Ставлення інших героїв. Моховинку люблять інші Хухи; кози співчувають, дають притулок; діти жаліють її, люблять, турбуються про неї; Злий дід ненавидить Життєва доля героя. Моховинка народилася влітку і була найменшою в родині. Її хатинку, яку вона зробила собі на зиму, зруйнував злий дід. Героїня не змогла потурбувати своїх родичів, тому покинула ліс та опинилася в хліві. Тут кози прихистили її. Рятуючи козу Лиску з сітки, вона познайомилася з добрими та чуйними дітьми. Але злий дід знову став причиною її страждань, навіть поранив її. Хуха повернулася в ліс. Добра Моховинка змогла пробачити злого діда та вивести його з лісу. Ставлення автора. Автор захоплюється Моховинкою, яка вміє пробачати, допомагає іншим, безкорислива. Співчуває їй у нещастях. Це видно з ніжних та пестливих слів, яких вживає автор, описуючи персонаж.