Вот мой текст( на фотку не смотрите, я нечаянно её скинула)
Українці – це народ Шевченка! Майже в кожній хаті під вишитим рушником висів портрет Кобзаря. На нас дивилися очі нашого духовного батька, творця сучасної української літератури. Люди шанували його, як геніального поета. Він допомагав їм усвідомлювати себе, як народ. Нас просто не існувало б без Шевченка, бо у ньому вся наша історія і всі наші мрії.
У своїх віршах Тарас Шевченко присвячувати народові найщиріші й найтепліші почуття. Втілював в них свою душу та любов до Батьківщини. Для нього слово "Україна" було священним. Він хотів бачити Україну вільною та щасливою. Все життя боровся за це.
Кожен вірш Шевченка – це біль за рідний невільничий край, рідних, друзів та товаришів. Саме тому, Шевченко став відроджувачем нашої нації. І така залишилася його роль в історії України.
Однак треба пам'ятати й цінувати його і як людину, яка все життя страждала із-за любові до Батьківщини. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини. Тому дійсно можна сказати, що нема України без її славетного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.