Я вважаю, що наші батьки, дідусі та бабусі повинні розповідати нам про життя наших предків, про їх звичаї та традиції. По-перше, це наша історія, а без знання історії неможливо будувати майбутнє. Ми повинні навчатися на помилках давнини, щоб не повторювати їх зараз. Бабуся часто розповідала мені про життя під час війни, кажучи, що мир - це найбільше щастя, що існує в цьому світі. Мир - це не тільки відсутність бойових дій, але й відсутність всеможливих сварок між друзями, родичами, тому вона наказувала, що необхідно бути добрим, терплячим.  По-друге, це цікаво, адже знати, як люди використовували свої знання, можливості, коли ще не було сильного технологічного розвитку.